Перша згадка про село датована ще 1383 роком. Тоді у письмових джерелах воно згадувалося як Госсумезо (Hosszúmezö). А назва Dolha (Долга) вживається вже 1404 року. Існує легенда, що давно люди жили не в сучасних межах, а в урочищі Свинка. А тоді … стався землетрус, який зруйнував поселення і людям довелося переїжджати у долину річки Боржава. […]

На гербі Довгого, вміщеному у гербівнику міст та містечок Угорщини (1880), зображене стилізоване зображення Довжанської фортеці 1460 року. На червоному щиті іспанської форми на зеленій основі зображена срібна в'їзна брама оборонного муру з трьома золотими вежами та прапорцями, середня - вища від двох інших. Колір основи символізує благодатну долину річки Боржава. А червоне тло - […]

На фото над вхідною брамою палацу Телекі чітко видно щит з мальтійським хрестом - відмінною ознакою Мальтійського ордену хрестоносців Як може перетинатися історія закарпатського села та учасників походів на Єрусалим? Події пов’язані з проведенням аграрної реформи у Чехословаччині. У 1919 році Закарпаття стало частиною Чехословаччини під назвою Підкарпатська Русь. Проте досі залишаються сильними позиції угорських […]

Знаменита боржавська довганя – головний елемент жіночого одягу сіл Боржавської долини, конопляна, яку ткали памутовими (бавовняними) нитками або конопляними.

Наприкінці XIX століття угорська деревообробна фірма побудувала в Довгому лісопильний завод. У 1908 році на самому підприємстві і лісозаготівлях працювало близько 400 робітників.

Важлива роль у становленні традиції Закарпатського художнього литва належить Лисичево-Довжанському металургійному заводу «Гамора». На виробах цього підприємства зберігся логотип «Dolha». Підприємство поділялось на два виробництва.

Продовження серії матеріалів про минуле села

Продовження серії матеріалів про минуле села

Продовження серії матеріалів про минуле села

Перший із серії матеріалів про минуле села